1 Не хвалися завтрішнім днем,
бо не знаєш, що день може вродити.
бо не знаєш, що день може вродити.
2 Нехай вихвалює тебе інший, а не власні уста,
чужий хтонебудь, — а не твої губи.
чужий хтонебудь, — а не твої губи.
3 Важке каміння, тяжкий пісок,
-та гнів дурного обидвоє переважить.
-та гнів дурного обидвоє переважить.
4 Жорстока — лютість, гнів — бурхливий,
та проти заздрощів хто встоїться?
та проти заздрощів хто встоїться?
5 Ліпше відвертий докір,
ніж любов прихована.
ніж любов прихована.
6 Рани від люблячого — щирі,
а поцілунки ворога — зрадливі.
а поцілунки ворога — зрадливі.
7 Хто ситий, топче й крижку меду;
голодному й гірке — солодке.
голодному й гірке — солодке.
8 Як пташка, що гніздо кидає,
так чоловік, що батьківщину кинув.
так чоловік, що батьківщину кинув.
9 Олія й пахощі веселять серце,
так само й друг солодкий, що з серця раду вділяє.
так само й друг солодкий, що з серця раду вділяє.
10 Не покидай ні свого, ні батьківського друга,
ані не входь у дім брата твого в день твого нещастя.
Ліпший сусід близький, аніж брат далекий.
ані не входь у дім брата твого в день твого нещастя.
Ліпший сусід близький, аніж брат далекий.
11 Мій сину, будь розумний і радуй моє серце,
щоб я знав відповісти тому, хто мене ображає.
щоб я знав відповісти тому, хто мене ображає.
12 Обачний бачить лихо й ховається,
а легковажні йдуть далі — й зазнають кари.
а легковажні йдуть далі — й зазнають кари.
13 Візьми з нього одежу, бо він за другого ручився;
замість чужих візьми з нього заставу.
замість чужих візьми з нього заставу.
14 Хто ближнього благословляє з ранку на ввесь голос,
про того думають, що він його проклинає.
про того думають, що він його проклинає.
15 Постійне капання в дощову погоду
і сварлива жінка — одне на одного схожі.
і сварлива жінка — одне на одного схожі.
16 Хто хоче її вгамувати, той хоче вгамувати вітер,
або набрати олії в руку.
або набрати олії в руку.
17 Залізо гострить залізо,
а чоловік обточується в товаристві з другим.
а чоловік обточується в товаристві з другим.
18 Хто дбає про смоковницю, той їстиме плід з неї,
хто ходить коло свого пана, той у славі буде.
хто ходить коло свого пана, той у славі буде.
19 Як у воді обличчя обличчю відповідає,
так серце людини людині.
так серце людини людині.
20 Шеол і Аваддон ніколи не насичуються,
так само ненаситні очі людські.
так само ненаситні очі людські.
21 Що горно на срібло й на золото горнило,
те на людину уста, які її хвалять.
те на людину уста, які її хвалять.
22 Товчи дурного товкачем, мов зерно в ступі,
— його дурнота від нього не відступить.
— його дурнота від нього не відступить.
23 Наглядай пильно, як воно з отарою твоєю,
і добре дбай про твої стада,
і добре дбай про твої стада,
24 багатство бо не вічне;
чи ж багатство з роду до роду переходить?
чи ж багатство з роду до роду переходить?
25 Як сіно скошене й пробивається отава,
і на горах траву збирають,
і на горах траву збирають,
26 ягнята будуть тобі на одежу,
козли — ціна на поле,
козли — ціна на поле,
27 буде доволі молока козячого -тобі на їжу,
твоїй сім'ї на їжу та твоїм слугиням на прожиток.
твоїй сім'ї на їжу та твоїм слугиням на прожиток.
Книга приказок Соломонових, 27 глава