1 Цар Валтасар справив великий бенкет для тисячі своїх вельмож і в обличчі тисячі пив вино.
2 Напідпитку вже трохи, звелів Валтасар принести золотий та срібний посуд, що Навуходоносор, його батько, забрав був з єрусалимського храму, аби пили з нього цар, його вельможі, його жінки та його наложниці.
3 І принесено золотий та срібний посуд, забраний з храму Божого, що в Єрусалимі, й пили з нього цар, його вельможі, його жінки та його наложниці;
4 пили вино й славили богів золотих, срібних, мідяних, залізних, дерев'яних та камінних.
5 Під ту ж хвилю з'явилися пальці людської руки й заходилися писати навпроти свічника на вапні стіни царського палацу, і цар уздрів кінцівку пишучої руки.
6 Відразу ж змінився цар на виду, його думки стривожили його, суглоби його криж ослабли й коліна його зударялись.
7 І кликнув цар голосно, щоб привели чародіїв, халдеїв та звіздознавців. Заговорив цар і сказав вавилонським мудрецям: «Хто прочитає це написане і витлумачить мені його значення, того вберуть у пурпуру і золотий ланцюг буде на шиї у нього, й стане він третім правителем у царстві.»
8 Тоді ввійшли всі царські мудреці, та не спромоглись вони написане прочитати й витлумачити цареві його значення.
9 Злякався вельми цар Валтасар, змінився на виду, й вельможі його стривожились.
10 Цариця ж по словах царя та його вельмож увійшла в бенкетний дім. Заговорила цариця й мовила: «Царю, живи повіки! Нехай твої думки тебе не лякають, і нехай не міняється вигляд твого обличчя.
11 Є в твоєму царстві муж, в якому дух святих богів; за часів твого батька відкрили в ньому світлий розум і мудрість, подібну до мудрости богів, тож цар Навуходоносор, твій батько, настановив його головою над віщунами, чародіями, халдеями та звіздознавцями — сам батько твій, цар;
12 власне тому, що в ньому, в Даниїлі, котрому цар змінив ім'я на Валтасара, відкрито високий дух, знання й розум викладати сни, відгадувати загадки й розв'язувати труднощі. Нехай, отже, покличуть Даниїла, й він витлумачить значення.»
13 Тоді введено Даниїла перед царя. Цар заговорив і сказав до Даниїла: «Ти, Даниїле, один з полонених синів юдейських, що їх цар, мій батько, привів був з Юдеї?
14 Я чув про тебе, що дух богів у тобі й що світлий розум і велику мудрість відкрито в тобі.
15 От приведено до мене мудреців і чародіїв, щоб прочитали оце написане й сказали мені про його значення, але вони не могли витлумачити глузду речі.
16 Про тебе ж я чув, що ти можеш пояснити значення й розв'язати труднощі; тож коли можеш прочитати оце написане й сказати мені про його глузд, будеш убраний у пурпуру, і золотий ланцюг буде на шиї в тебе, й станеш ти третім правителем у царстві.»
17 Тоді Даниїл у відповідь сказав супроти царя: «Подарунки твої нехай зостануться при тобі, й гостинці твої дай комусь іншому; а написане я цареві прочитаю й значення його об'явлю.
18 О царю, Всевишній Бог дав твоєму батькові Навуходоносорові царство, потугу, велич і славу.
19 Потуги, яку він дав йому, усі народи, племена й язики страхались і перед ним тремтіли; кого хотів, він убивав, а кого хотів, залишав живим; кого хотів, вивищував, а кого хотів, понижував.
20 Але як його серце загорділо й дух його набундючився від пихи, був він скинутий зо свого царського престолу й славу його забрано від нього.
21 Він був вигнаний з-поміж людей, серце його стало схоже на звіряче, і він жив з дикими ослами; його, немов вола годовано травою й на його тіло спадала роса з неба, аж доки він не визнав, що над людським царством панує найвищий Бог і настановляє над ним, кого хоче.
22 А ти, сину його, Валтасаре, не смирив твого серця, хоч і знав про все те,
23 лише піднявся проти Господа небес; і принесено посуд його дому перед тебе, і ти й твої вельможі, твої жінки та твої наложниці пили з них вино, і ти хвалив богів срібних і золотих, мідяних, залізних, дерев'яних та кам'яних, що не бачать, не чують і не розуміють, Бога ж, в руці якого твоє дихання й усі твої стежки, ти не славив.
24 Тим і послав він цю кінцівку руки, й було накреслене оце написане.
25 Оце ж написано таке в тому, що накреслено: Мане, текел, фарес.
26 А ось і значення речі: Мане — Бог облічив твоє царство й постановив йому кінець.
27 Текел — тебе зважено на вазі і знайдено легким.
28 Фарес — твоє царство розділено й віддано мідянам та персам.»
29 Тоді Валтасар звелів убрати Даниїла в пурпуру, покласти золотий ланцюг йому на шию й оповістити його третім правителем у царстві.
30 Тієї ж таки ночі Валтасара, халдейського царя, вбито.
Книга пророка Даниїла, 5 глава