1 Манасія був дванадцятилітнім, коли він зацарював, і п’ятдесят п’ять років царював у Єрусалимі.
2 І він чинив зло перед Господом — з усіх гидот народів, яких Господь вигубив з-перед синів Ізраїля.
3 Він повернувся і відбудував високі місця, які знищив Езекія, його батько, і поставив стовпи ваалам, зробив священні гаї, поклонявся всьому небесному війську і служив їм.
4 І збудував жертовники в Господньому домі, де сказав Господь: В Єрусалимі буде Моє Ім’я навіки!
5 Він збудував жертовники всьому небесному війську у двох дворах Господнього дому.
6 І він провів своїх дітей крізь вогонь в Ґай-Ванай-Енномі, чинив чари, здійснював ворожбу і чаклував, настановив ворожок і заклиначів, учинив багато зла перед Господом, щоб викликати Його гнів.
7 І в Божому домі поставив різьблене і лите, образи, які зробив, де сказав Бог до Давида і до Соломона, його сина: У цьому домі та в Єрусалимі, який Я вибрав з усіх племен Ізраїля, поставлю Моє Ім’я навіки!
8 І не докладу, щоб захиталася нога Ізраїля на землі, яку Я дав їхнім батькам, якщо остерігатимуться, щоб чинити все, що Я їм заповів через Мойсея, згідно з усім законом, приписами і судами.
9 Манасія звів Юду і тих, хто жив у Єрусалимі, аби чинити зло більше від усіх народів, які Господь вигубив з-перед синів Ізраїля.
10 І Господь говорив до Манасії і до його народу, та вони не послухалися.
11 Тож Господь навів на них володарів армії царя ассирійців, і вони схопили Манасію, закували його в кайдани і відвели до Вавилону з кайданами на ногах.
12 І коли він був у муках, то шукав обличчя Господа, свого Бога, і дуже впокорився перед Богом своїх батьків.
13 І помолився до Нього, і Він його вислухав. І почув його волання, і повернув його в Єрусалим на його царство. Манасія пізнав, що Господь є Богом.
14 І після цього він збудував мур за містом Давида з півдня напроти Ґіона у висохлому руслі, що відходив від Круглої брами і до Офли, і підняв дуже високо вгору. І настановив володарів війська по всіх укріплених містах у племені Юди.
15 І усунув чужих богів і різьблене з Господнього дому, і всі жертовники, які збудував на горі Господнього дому, в Єрусалимі та за містом.
16 І підняв Господній жертовник, і приніс на ньому жертву спасіння та хвали, і сказав Юді служити Господу, Богові Ізраїля.
17 Народ ще приносив жертви на високих місцях, але тільки вже їхньому Господу Богові.
18 А решта оповідей про Манасію, його молитва до Бога, слова провидців, які промовляли до нього в Ім’я Господа, Бога Ізраїля, ось це в словах
19 його молитви, і як Бог його вислухав, про всі його гріхи і його відступлення, і про місця, на яких збудував висоти й поставив там священні гаї і різьблене перед наверненням, ось це записане в словах провидців.
20 Манасія заснув зі своїми батьками, і його поховали в саду його дому. Замість нього зацарював його син Амон.
21 Амон мав двадцять два роки, коли він зацарював, і два роки царював у Єрусалимі.
22 І чинив зло перед Господом, як робив і Манасія, його батько, тож Амон приносив жертви всім ідолам, які зробив Манасія, його батько, і їм служив.
23 І він не впокорився перед Господом, як упокорився Манасія, його батько, бо його син Амон усе збільшував свою вину.
24 І проти нього повстали його раби, і вбили його в його домі.
25 Народ землі побив тих, які повстали проти царя Амона, а замість нього народ землі настановив царем Йосію, його сина.
Друга книга хроніки, 33 глава