1 Підхопивши, Еліфас, теманієць, сказав:
2 Чи дасть мудрий відповідь на повчання духа? Він наповнив біль лона,
3 звинувачуючи словами, якими не годиться, словами, від яких немає жодної користі.
4 Чи і ти не відкинув страх, довершив такі слова перед Господом?
5 Ти винний за слова твоїх уст, і ти не розсудив слова сильних.
6 Хай оскаржують тебе твої уста, а не я, і твої губи хай свідчать проти тебе.
7 Бо ж що? Хіба ти народився першою людиною? Чи ти постав раніше за пагорби?
8 Чи ти чув накази Господні, чи до тебе прийшла мудрість?
9 Адже що знаєш ти, чого ми не знаємо? Або що розумієш, чого й ми не розуміємо?
10 І старець, і древній між нами віком старший від твого батька!
11 Ти був трохи покараний за дещо з того, у чому ти згрішив, ти говорив високо, гордовито.
12 На що наважилося твоє серце, і на що піднялися твої очі,
13 що ти вибухнув гнівом перед Господом, і вивів з уст такі слова?
14 Бо хто, будучи смертною людиною, буде непорочним, чи як буде праведним той, хто народився від жінки,
15 якщо святим Він не вірить, і небо не є чистим перед Ним?
16 Тож наскільки мерзенний і нечистий чоловік, котрий п’є неправду, наче напій!
17 Сповіщу ж тобі, послухай мене. Тож я сповіщу тобі те, що я побачив,
18 те, що говорять мудрі й що не затаїли їхні батьки.
19 Їм самим дано землю, і на них не прийшов чужинець.
20 Усе життя безбожного в клопотах, і пораховані роки дані сильному,
21 страх же його — в його вухах. Коли йому здається, що вже є в мирі, тоді прийде його знищення.
22 Хай не вірить, що відвернеться від темряви, бо він вже переданий у руки залізного меча,
23 призначений на їжу грифам. А в собі знає, що на нього очікує доля трупа. Темний день його налякає,
24 а біда і смуток захоплять його, наче полководця, який упаде в перших рядах.
25 Адже він підняв руки перед Господом, і перед Господом Вседержителем став твердошиєм,
26 біг перед Ним гординею в товстих плечах свого щита,
27 бо він закрив своє обличчя у своїй товщі та зробив облямівку на стегнах.
28 Нехай же поселиться в пустинних містах, увійде до незаселених домів. Те, що вони приготували, інші заберуть.
29 Він не розбагатіє, і його майно не залишиться. Він не кидатиме на землю тінь,
30 і не втече від темряви. Нехай вітер висушить те, що в нього сходить, нехай же впаде його цвіт.
31 Хай не вірить, що залишиться, бо марне поставиться йому.
32 Ним зрізане зітліє передчасно, і його галузка не покриється листям.
33 Нехай буде зібраний, як неспілий плід передчасно, нехай упаде, як цвіт оливки.
34 Бо свідчення безбожного — смерть, і вогонь спалить доми тих, хто бере хабарі.
35 Він у лоні прийме болі, на нього найде марнота, а його черево понесе оману.
Книга Йова, 15 глава