1
2 Усі вчинки покірного відкриті перед Богом, — безбожні ж у день лиха пропадуть.
3
4
5 Кожний гордий серцем — нечистий перед Богом; хто неправедно ручається — такому не уникнути кари.
6
7 Діяти за правдою — початок доброї дороги, адже це приємніше для Бога, ніж принесення жертв.
8 Хто шукає Господа, знайде пізнання з праведністю, а ті, хто щиро Його шукає, знайдуть мир.
9 Усі Господні діла — зі справедливістю, а безбожний зберігається на день лиха.
10 На устах царя — священний вирок, — на суді його уста не схиблять.
11 Рівновага терезів — праведність перед Господом; Його діла — важки точні.
12 Чинити зло — огида для царя, адже престол влади облаштовується праведністю.
13 Приємні цареві праведні уста, — він любить слова правди.
14 Гнів царя — вісник смерті, та мудра людина його вмилостивить.
15 Син царя — у світлі життя, і ті, хто в його прихильності, — наче хмара пізнього дощу.
16 Коли мудрість будує гнізда — це краще за золото, і гнізда розуму — кращі за срібло.
17 Дороги життя оминають зло, і шляхи праведності продовжують життя. Хто приймає повчання, той перебуватиме в добрі; хто дотримується застережень, осягне мудрість. Хто слідкує за своїми дорогами, той і душу свою береже. Хто любить своє життя, той стримуватиме свої вуста.
18 Гордість передує погибелі, а падінню — безумність.
19 Кращий сумирний, який у приниженні, ніж той, хто ділить здобич із гордими.
20 Хто розумно провадить діла, той знаходить добро, а хто покладається на Бога, той блаженний.
21 Мудрих і розсудливих називають поганими, а радше слухають солодких у слові.
22 Розум для тих, хто його придбав, є джерелом життя, а настанови нерозумних — зло.
23 Серце мудрого думає про те, що виходить з його уст; його уста зодягнуться в розважливість.
24 Приємні слова — як вощина з медом, її солодкий смак — оздоровлення для душі.
25 Є дороги, які видаються людині правильними, однак їхній кінець дивиться на дно аду.
26 Людина важко на себе працює і проганяє свою погибель, однак крутій носить погибель на своїх устах.
27 Безглузда людина риється в злі й на своїх губах, наче скарб, збирає вогонь.
28 Лукава людина поширює зло і смолоскип обману запалює лиходійствами, і сіє розділення серед друзів.
29 Беззаконна людина спокушає друзів і веде їх на недобрі дороги.
30 Хто втупив свої очі, той задумує підступне, окреслює своїми устами всяке зло; такий — піч злоби.
31 Сивина — це вінець честі; її знаходять на шляхах правди.
32 Терпелива людина краща за сильну, а хто панує над гнівом, кращий від того, хто здобуває місто.
33 Безбожним за пазуху падає всяке зло, а все праведне походить від Господа.
Книга приказок Соломонових, 16 глава