1 Ми, сильні, повинні носити немочі слабких і не догоджати собі.
2 Кожний з нас нехай догоджає ближньому — для його добра, для збудування.
3 Адже й Христос не догоджав Собі, але як написано: Зневага тих, які зневажали Тебе, упала на Мене.
4 А все, що раніше було написане, написане для нашого навчання, щоби через терпіння і втіху з Писання ми мали надію.
5 Бог терпіння і втіхи нехай дасть вам бути однодумними між собою — за прикладом Ісуса Христа,
6 щоб однодушно, одними вустами, ви славили Бога і Отця Господа нашого Ісуса Христа.
7 Тому приймайте одне одного, як і Христос прийняв вас до Божої слави.
8 Кажу, що Христос став Служителем обрізаних — заради Божої правди, щоби підтвердити батьківські обітниці
9 і щоб язичники прославляли Бога за Його милість, як написано: Тому прославлятиму Тебе між язичниками й оспівуватиму Ім’я Твоє.
10 І також говорить: Радійте, язичники, з Його народом!
11 І знову: Хваліть Господа, усі народи, хваліть Його, усі люди!
12 А Ісая каже: Буде корінь Єссея, який стане панувати над язичниками, — і на нього будуть надіятися народи.
13 Бог же надії нехай наповнить вас усякою радістю і миром у вірі, щоб ви силою Святого Духа збагатилися надією.
14 Певний я, мої брати, за вас, що ви сповнені доброти, сповнені всякого знання і можете інших навчити.
15 Написав я вам дещо сміливіше, [брати], мовби нагадуючи вам через благодать, дану мені від Бога,
16 що я є служителем Ісуса Христа між язичниками, виконуючи священицьке служіння Божого Євангелія, щоби жертва язичників виявилася прийнятною й була освячена Духом Святим.
17 Тож я маю чим похвалитися в Христі Ісусі щодо Божих справ,
18 бо не смію говорити про те, чого не вчинив Христос через мене для навернення язичників, — словом і ділом,
19 силою ознак і чудес, силою Божого Духа. Отже, від Єрусалима та його околиць і аж до Ілірика я завершив Євангеліє Христа.
20 До того ж намагався благовістити не там, де вже було відоме Ім’я Христа, щоб не будувати на чужій основі,
21 як і написано: Ті, кому не сповіщено про Нього, побачать, і ті, які не почули, зрозуміють.
22 Багато разів мені чинили перешкоди прийти до вас.
23 Нині ж, не маючи більше місця в цих землях та впродовж багатьох років маючи бажання прийти до вас,
24 як тільки вирушатиму до Іспанії, [я прийду до вас]. Маю надію побачити вас під час подорожі, і що ви будете супроводжувати мене туди після того, як спочатку я хоча би частково задовольню своє бажання.
25 А тепер я йду в Єрусалим, щоби послужити святим,
26 оскільки Македонія та Ахая виявили бажання зробити деякий збір для вбогих святих, які живуть в Єрусалимі.
27 Зволили, бо є їхніми боржниками. Адже якщо язичники стали співучасниками в їхніх духовних справах, то повинні й у тілесних послужити їм.
28 Як тільки це зроблю і вручу їм цей збір, то піду через ваші місця до Іспанії.
29 Певний, що коли прийду до вас, то прийду в повноті благословення [Євангелія] Христа.
30 Благаю вас, брати, нашим Господом Ісусом Христом і любов’ю Духа, — разом зі мною ревно перебувайте в молитвах за мене до Бога,
31 щоб визволитися мені від невірних у Юдеї і щоб моє служіння в Єрусалимі було прийнятне святим;
32 щоби з Божої волі з радістю прийти до вас і відпочити з вами.
33 Бог миру нехай буде з усіма вами! Амінь.
Послання св. апостола Павла до римлян, 15 глава