1 Цар Птоломей Філопатор до тих, що в Єгипті, вождів і всіх поставлених над справами, радіти і бути здоровими!
2 Ми є здорові й самі, і наші діти, за сприяння нам у справах великого Бога, як ми раніше і сказали.
3 Деякі з друзів, часто намовляючи нас до негідних дій, підштовхнули нас до того, аби тих, що зібрані з юдейського царства, разом катувати варварськими карами зрадників,
4 стверджуючи, що ніколи не буде щастити нашим справам, задля тієї ворожнечі, яку вони мають до кожного народу, аж доки це не буде виконано.
5 І вони, привівши їх зв’язаними з награбованим, як полонених, а радше як зрадників, без жодного розслідування і дослідження, забажали вигубити, керуючись звичаєм, більш жорстоким, аніж скитський закон.
6 Та ми це суворо заборонили згідно з тією турботою, яку маємо до всіх людей, заледве їм дарувавши життя і пізнавши небесного Бога, що сильно заступається за юдеїв, як батько за синів, що постійно за них воює.
7 А взявши до уваги силу любові, яку мають до нас і наших пращурів, і добрий розум, справедливо звільнили від будь-якого звинувачення,
8 і наказали кожному, будь-яким способом усіх повернути до своїх, щоб їм зовсім ніхто не робив шкоди і не докоряв за ті невимовні речі, що трапилися.
9 Адже ви знаєте, що коли вигадаємо якесь зло проти них чи взагалі їх засмутимо, ми завжди, цілковито без можливості втечі, матимемо проти себе для помсти за діла не людину, а Всевишнього Бога, Який володіє всім військом. Будьте здорові!
10 Узявши цього листа, вони не поспішали відразу відійти, але попросили царя, щоб ті, що з юдейського роду, котрі добровільно відступили від святого Бога і Божого Закону, через них одержали належну муку,
11 стверджуючи, що ті, які задля черева порушили Божественні накази, ніколи не думатимуть добре й про царські справи.
12 А він, вказавши, що вони говорять правду, і похваливши, дав їм повну силу, щоби вигубили всюди порушників Божого Закону, у тих місцях, що в його царстві, зі сміливістю без усякого царського дозволу і нагляду.
13 Тоді, подякувавши йому, як і належалося, їхні священики і вся безліч, виголосивши алилуя, відійшли з радістю.
14 Так того зі співвітчизників, що попадався, з тих, які опоганилися, вони мучили в дорозі й, зробивши з них приклад, убивали.
15 У той же день вони вбили понад триста мужів, і його радісно з веселістю провели, побивши безбожних.
16 Тож ті, що трималися аж до смерті, одержавши від Бога повну радість спасіння, пішли з міста, обложені різними запашними квітами з радістю, вигуками хвали і дуже мелодійними співами, дякуючи Богові їхніх батьків, вічному Спасителеві Ізраїля.
17 А прийшовши до Птолемаїди [1] , яка так називалася, оскільки властиве для місця, бо «троянди родить», де очікував їх флот, за їхнім спільним рішенням, сім днів.
18 Там вони зробили бенкет спасіння, оскільки цар їм радо дав те, що для подорожі — усе для кожного, аж до власного дому.
19 А прибувши з миром, з належними визнаваннями, так само й там вирішили, і ці дні під час їхнього поселення проводити з радістю.
20 І, освятивши їх на стовпі при бенкеті, встановивши місце молитви, вони відійшли неушкодженими, вільними, дуже веселими по землі, морі та ріці, бережені в безпеці за царським наказом, кожний до власного дому.
21 І маючи більшу, ніж раніше, владу між ворогами, зі славою і страхом, зовсім ніким не були позбавлені майна.
22 І всі одержали все своє за записом, так що ті, які щось мали, з дуже великим страхом їм віддавали, бо великий Бог досконало творив величні діла для їхнього спасіння.
23 Благословенний Спаситель Ізраїля на вічні часи! Амінь.
Третя книга Макавеїв, 7 глава