1 І сказав Ґедеонові чоловік-єфремець: Що це за діло вчинив ти нам, щоб не покликати нас, коли виходив ти воювати проти Мадіяма? І вони його сильно звинувачували.
2 А він сказав їм: Що вчинив я тепер, порівняно з вами? Хіба дозбирані Єфремом рештки не кращі від збору винограду Авієзера?
3 У вашу руку Господь передав володарів Мадіяма — Орива і Зива! І що міг я вчинити такого, як ви? І вони спинилися. Тоді утихомирився їхній дух супроти нього, коли він промовив ці слова.
4 І прийшов Ґедеон до Йордану, і перейшов його, а з ним — триста мужів, підупалих духом і голодних.
5 І сказав він мужам Сокхота: Дайте хліба народові, який зі мною, бо вони голодні, я ж женуся за Зевеем і Салманою, мадіямськими царями!
6 А старійшини Сокхота сказали: Хіба рука Зевея і Салмани тепер у твоїй руці, щоб ми дали твоєму війську хліба?
7 Не так! — сказав Ґедеон, — коли дасть Господь Зевея і Салману в мої руки, то натру ваші тіла в тернині пустелі й у Варконімі!
8 І він пішов звідти до Фануїла, і сказав їм так само, а мужі Фануїла відповіли йому так, як відповіли йому мужі Сокхота.
9 І він пригрозив мужам Фануїла, говорячи: Коли я повернуся з миром, то рознесу цю вежу!
10 І Зевей та Салмана — в Каркарі, а з ними — їхній табір, якихось п’ятнадцять тисяч тих, які залишилися в усьому таборі із синів сходу, а тих, котрі полягли, було сто двадцять тисяч мужів, які носили меч.
11 І пішов Ґедеон дорогою тих, які жили в наметах, на сході Навета напроти Зевея, і розгромив табір, а табір був самовпевнений.
12 Та Зевей і Салмана втекли, і він гнався за ними, і схопив обох царів Мадіяма: Зевея та Салману, і вигубив увесь їхній табір.
13 І повернувся Ґедеон, син Йоаса, з війни зі схилу Ареса.
14 І схопив юнака із чоловіків Сокхота, і допитав його, і написав до них — до володарів Сокхота та їхніх старійшин, до сімдесяти п’яти мужів.
15 І прийшов Ґедеон до володарів Сокхота, і сказав їм: Ось Зевей і Салмана, через яких ви зганьбили мене, кажучи: Хіба рука Зевея і Салмани тепер у твоїй руці, щоб ми дали твоїм ослаблим мужам хліба?
16 І він узяв володарів і старійшин міста, і поволік їх по тернині пустелі, по гострих колючках, — поволік ними мужів Сокхота.
17 І вежу Фануїла він розніс, і повбивав мужів міста.
18 Тоді він запитав Зевея та Салману: Де мужі, яких ви вбили в Таворі? А вони сказали: Такі, як ти — твоя подоба схожа до них, на вигляд їхня зовнішність як у царських синів.
19 Це брати мої, — сказав Ґедеон, — сини моєї матері! І поклявся їм: Живе Господь, якщо б залишили ви їх живими, не вбив би я вас!
20 І він сказав Єтерові, своєму первородному: Вставши, убий їх! Та його хлопець не витягнув свого меча, бо злякався, оскільки був молодим.
21 А Зевей і Салмана сказали: Підіймися ти, і протистій нам, бо який чоловік, така і його сила! Тож Ґедеон піднявся і вбив Зевея та Салману, і забрав прикраси, які були на шиях їхніх верблюдів.
22 Після цього ізраїльські мужі звернулися до Ґедеона: Пануй над нами, ти і твої сини, бо ти нас врятував з руки Мадіяма!
23 А Ґедеон сказав їм: Не пануватиму я над вами, і не пануватиме мій син над вами, — Господь пануватиме над вами!
24 Та матиму я до вас прохання, — сказав їм Ґедеон, — дайте мені, кожний з вас, сережку зі своєї здобичі! (Адже в них було багато золотих сережок, оскільки були ізмаїльцями).
25 А вони сказали: Неодмінно дамо! [1] І він розстелив свій одяг, і кожний кинув туди золоту сережку зі своєї здобичі.
26 І була вага золотих сережок, які він випросив, тисяча сімсот сиклів золота, за винятком посуду, ланцюжків підвіски і порфірового одягу, що на мадіямських царях, і за винятком золотих нашийників, які на шиях їхніх верблюдів.
27 І переробив його Ґедеон в ефод, і поставив його у своєму місті, в Ефраті. І весь Ізраїль там чинив розпусту за ним, і було для Ґедеона і його дому на спокусу.
28 А Мадіям був засоромлений перед ізраїльськими синами і не підносив більше своєї голови. І земля мала спокій сорок років у дні Ґедеона.
29 І пішов Єроваал, син Йоаса, і поселився у своєму домі.
30 А в Ґедеона було сімдесят синів, які вийшли з його стегон, бо в нього було багато жінок.
31 І його наложниця, яка в Сікімах, вона народила йому сина і дала йому ім’я Авімелех.
32 І помер Ґедеон, син Йоаса, у добрій старості, і був похований у гробниці Йоаса, свого батька, в Ефраті, батька Авієзрія.
33 І сталося, коли Ґедеон помер, то ізраїльські сини відвернулися і чинили розпусту за Ваалами, і поставили собі Ваалверіта в завіт їм, щоби був він за бога.
34 І не згадали ізраїльські сини свого Господа Бога, Який визволив їх з руки всіх їхніх ворогів навкруги.
35 І не вчинили милосердя з домом Єроваала-Ґедеона за всією добротою, яку він учинив з Ізраїлем.
Книга Суддів, 8 глава