1
2 1 Саул вибрав собі три тисячі чоловіків з ізраїльських мужів: дві тисячі були із Саулом в Махемасі та на горі Ветиля, а тисяча була з Йонатаном в Ґавеї веніаміновій. Щодо інших з народу, то кожного він відіслав до свого поселення.
3 Йонатан розгромив филистимця Насіва, який жив на горі. І филистимці почули про це. А Саул трубить у трубу на всю землю, кажучи: Підступно вчинили раби!
4 І весь Ізраїль почув тих, які говорили: Саул розгромив филистимця Насіва, — Ізраїль був засоромлений филистимцями! І слідом за Саулом закричав народ у Ґалґалі.
5 А тим часом филистимці збираються на війну проти Ізраїля, і підіймається проти Ізраїля тридцять тисяч колісниць, шість тисяч кінноти і численний народ, — наче пісок біля моря. Вони приходять і стають табором в Махемасі напроти Ветона на півдні.
6 І побачив ізраїльський чоловік, що він у скрутному становищі, і йому не підступити, тож народ заховався в печерах, у ровах, у скелях, в ярах і в ямах.
7 А ті, які пройшли, перейшли через Йордан у землю Ґада і Ґалаада. А Саул ще був у Ґалґалі, тож весь народ жахнувся слідом за ним.
8 Минуло сім умовлених днів, як і сказав Самуїл, а Самуїл не приходив у Ґалґал, і його народ почав розходитися від нього.
9 Тож Саул сказав: Приведіть, щоб я звершив всепалення і мирні жертви! І принесли всепалення.
10 І сталося, коли він закінчив приносити всепалення, то прийшов Самуїл. А Саул вийшов йому назустріч, щоб поблагословити його.
11 Та Самуїл сказав: Що ти зробив? А Саул відповів: Оскільки я побачив, як розходиться від мене народ, а ти не приходив, як ти розпорядився, в умовлений час, та й филистимці зібралися до Махемаса,
12 тож я сказав: Тепер филистимці прийдуть до мене в Ґалґал, а я не умолив Господнього обличчя! Тож я змусив себе і приніс всепалення!
13 А Самуїл сказав Саулові: Безглуздо вчинив ти, бо ти не зберіг мою заповідь, яку заповів тобі Господь. Адже тепер Господь закріпив би твоє царство над Ізраїлем навіки.
14 Тепер же твоє царство не встоїть, і Господь знайде Собі чоловіка за Своїм серцем, і Господь заповість йому бути володарем над Своїм народом, бо ти не дотримався того, що тобі заповів Господь!
15 І Самуїл підійнявся, і пішов з Ґалґала своєю дорогою. А рештки народу пішли за Саулом, назустріч, за військовим народом.
Коли вони йшли з Ґалґала до Ґаваа Веніаміна, то Саул почислив народ, який виявився з ним, — якихось шістсот чоловік.
Коли вони йшли з Ґалґала до Ґаваа Веніаміна, то Саул почислив народ, який виявився з ним, — якихось шістсот чоловік.
16 Саул, його син Йонатан і народ, який виявився з ними, засіли в Ґаваа Веніаміна і заплакали, а филистимці отаборилися в Махемасі.
17 І вийшли три частини филистимців, знищуючи поля, одна частина стежила за дорогою Ґофера в землю Соґала,
18 друга частина стежила за дорогою Веторона, інша частина стежила за дорогою Ґаваа, що звертає до Ґаї Савіна.
19 А коваля не можна було знайти в усій ізраїльській землі, бо филистимці сказали: Щоб євреї не робили меча і списа!
20 Тож весь Ізраїль ходив кувати в землю филистимців, і кожний носив туди свою косу та своє знаряддя, і кожний носив туди свою сокиру та свій серп.
21 І жниво було готове до збирання, а ціна на знаряддя була три сиклі за плуг, і ціна сокири та серпа була така ж сама.
22 І сталося, що в дні війни в Махемасі не знайшлося ні меча, ні списа в руці всього народу, який із Саулом і з Йонатаном, та виявилися тільки в Саула та його сина Йонатана.
23 І деякі із частин филистимців, які на другому боці, в Махемасі, виступили.
Перша книга Самуїлова (або Перша книга царів), 13 глава